Shadowing

Shadowing (шедоуінг) — це техніка для вивчення іноземної мови, при якій студенти повторюють почуте вголос максимально точно, одночасно продовжуючи уважно слухати. Таке визначення дає Шухей Кадота (Shuhei Kadota), професор прикладної лінгвістики з Університету Квансей Гакуїн, Японія, та один з найвідоміших експертів з техніки шедоуінг.

В інформаційному просторі шедоуінг майже завжди асоціюють з покращенням вимови, хоча лінгвісти в своїх дослідженнях перш за все розглядали цю вправу для розвитку навичок сприйняття мови на слух. Але в останніх японських академічних працях наводиться набагато більший спектр впливу цієї вправи саме на розвиток мовлення.

Історія

Shadowing досить добре відомий викладачам синхронного перекладу, оскільки його зазвичай використовують на ранньому етапі підготовки синхронних перекладачів для навчання одночасного слухання та говоріння (на одній і тій самій мові) перед спробою перекладу (Lambert, 1988, 1991, 1992). Оскільки когнітивне навантаження під час синхронного перекладу є досить значним (Tommola and Hyona, 1990), початківці-перекладачі спочатку практикують shadowing рідною мовою, а потім переходять до синхронного перекладу. Таким чином, у перекладачів ця вправа була націлена на вміння "одночасно" говорити і слухати.

В Японії, Південній Кореї, Китаї та деяких інших країнах shadowing вже є визнаним і популярним методом вивчення іноземних мов, оскільки він має міцне теоретичне та емпіричне обґрунтування. На початку 1990-х років японські вчені почали проводити перші дослідження та впроваджувати цю техніку для вивчення іноземних мов в школах та університетах.

Визначення

Японський дослідник K. Tamai (1992) був першим, хто опублікував академічну статтю про використання shadowing у контексті вивчення англійської як іноземної мови. Він визначає shadowing як активну й інтелектуально складну діяльність, де учні слідкують за почутим мовленням і відтворюють його якомога чіткіше, продовжуючи при цьому слухати.

Тому вправа shadowing зазвичай розглядалася, перш за все, для покращення розуміння іноземної мови на слух через миттєве повторення почутого в режимі реального часу.

Однак японський лінгвіст Шухей Кадота (Shuhei Kadota) у своїх наукових працях показав, базуючись на теоретичних та практичних дослідженнях, що вправа shadowing працює чотирма різними способами при вивченні іноземної мови, особливо англійської та японської:

• Shadowing тренує автоматичне сприйняття іноземного мовлення, завдяки чому значно покращуються навички розуміння на слух.

• Під час цієї техніки активізується фонологічна робоча пам'ять, що дозволяє швидше засвоювати нові слова, стійкі вирази та граматичні конструкції.

• Техніка shadowing імітує природні процеси, які відбуваються в мозку під час говоріння, тому тренує здатність швидко формулювати думки іноземною мовою.

• Shadowing покращує здатність контролювати та корегувати власне мовлення в режимі реального часу, що є ключовим для вільного спілкування.

Види Shadowing

Термін shadowing є парасолькою для різних вправ повʼязаних з повторенням почутого. Зазвичай вправи відрязняються наявністю або відсутністю паузи перед повторенням, доступністю тексту для читання, повнотою повторення та іншими ньансами. Так наприклад, у фонемному шедоуінгу потрібно відразу повторювати кожен звук, не чекаючи на завершення змістової одиниці мовлення. Це найлегший вид шедоуінгу і він допомагає розвинути вимову та швидкість артикуляційного апарату. У фразовому шедоуінгу потрібно повторювати слова з деякою затримкою, дочекавшись на фразу або фрагмент, які вже несуть якесь змістове навантаження. У фразовому шедоунгі вже можливий граматичний аналіз вхідного тексту, чого немає в фонемному шедоуінгу. Фразовий шедоуінг розвиває сприйняття мови на слух та перемикання між процесом говоріння та слухання. Існує також шедоуінг з витримкою, де студентів просять свідомо залишатися позаду спікера на певну кількість слів. Цю вправу використовують як перехідний етап між фонемним та фразовим шедоуінгом. Також існує селективний шедоуінг, коли треба повторювати лише ключові слова. У паралельному читанні повторють слова спікера, але при цьому мають перед очима текст. Бурмотіння це такий вид шедоуінгу коли повторюють слова в половину сили голосу і нерозбірливо, бо більше уваги приділяється швидкості, ритму та інтонації. Бурмотіння можна використовувати на початкових етапах імітації дуже швидкої мови.

Дослідники виділяють такі типи шедоуінгу (Kadota and Tamai, 2004; Lambert, 1992; Murphey, 2001; Norman, 1976):

Схожі вправи

Багато хто називає вправу з повторення слів за аудіо теж shadowing. В повторенні учні спочатку слухають речення, а потім мають час на підготовку і відтворення почутого. Але з точки зору психолінгвістики shadowing і повторення це два абсолютно різні процеси.

Найважливішою характеристокою техніки shadowing вважається "одночасність" повторення мовлення, і зважаючи на обмежений час та необхідність миттєвої реакції, учні повинні завжди фокусуватися на вхідних звуках мовлення, не замислюючись надмірно про їх граматичні структури або значення (принаймні на початковому рівні).

На відміну від цього, під час повторення учням надається достатньо часу для повторення вхідного мовлення протягом відведеної паузи, що явно робить цей процес не миттєвим, а двох-фазним і послідовним. Таким чином, вважається, що учні виконують різноманітні когнітивні завдання перед тим, як почнуть повторювати, такі як граматична або семантична обробка, а не просто фокусуються на вхідному мовленні.

У галузі навчання вимови, особливо в Північній Америці, широко визнаний метод під назвою "mirroring". Mirroring передбачає точне копіювання цільового мовця як візуально, так і на слух. Метод з'явився в 1980-х роках для виправлення закорінілих помилок у вимові учнів. Схожість shadowing і mirroring в тому, що обидва методи вимагають максимально точного наслідування зразка. Різниця в тому, що shadowing потребує одночасності та фокусу виключно на звуках, тоді як mirroring може виконуватися не одночасно та охоплює всі аспекти (інтонацію, вимову, жести, паузи тощо). Shadowing завжди "одночасний", а mirroring може бути як у реальному часі, так і з затримкою. Shadowing концентрується лише на слуховому сприйнятті, а mirroring має ширшу мету — загальне покращення мовлення. Хоча ці методи можуть мати спільне походження і mirroring може включати елементи shadowing, але різні цілі їх застосування чітко їх розмежовують.

Shadowing для біглості мовлення

Швидка обробка інформації, майже одночасне виконання кількох завдань, інтерактивність та контекстуальність є фундаментальними рисами, які спочатку були виявлені при спостереженні за мовленням рідною мовою. Тим, хто вивчає іноземну мову, потрібно розвинути подібні здібності для успішного та невимушеного спілкування. Які методи навчання можуть допомогти досягти такого рівня володіння? Цей посібник пропонує shadowing як основну вправу.

Під час shadowing активізуються як слухові, так і моторні зони мозку, створюючи синхронізацію між сприйняттям і продукуванням мовлення, формується м'язова пам'ять мовленнєвого апарату. Часовий ліміт змушує фокусуватися на звуках і готових мовних блоках замість граматичного аналізу, що сприяє холістичному сприйняттю мови як цілісних конструкцій, а не окремих елементів. Багаторазове повторення формульних одиниць переводить їх із декларативної пам'яті (свідомі знання граматики і слів) у процедуральну пам'ять (автоматичні мовленнєві навички).