Перші кроки

Біглість мовлення (fluency) - це прояв мовної компетенції на практиці. Коли ми говоримо про біглість мовлення, то маємо на увазі не самі знання мови в широкому сенсі, а вміння їх використовувати у спілкуванні.

Біглість - швидка, плавна, точна і ефективна трасформація думок в мову.

Біглість отримує найменше уваги в процесі вивчення мови, незважаючи на те, що вона відіграє важливу роль у забезпеченні ефективної комунікації. Багато людей, які вивчали мову у школах, університетах і на курсах так ніколи і не досягають адекватного розмовного рівня. Викладачі обходять увагою цілеспрямовані зусилля на розвиток біглості мовлення і більше фокусуються на точності мовлення, сподіваючись, що практика і споживання контенту допоможуть учням говорити плавно і невимушено.

Якщо у вас вже є запитання, що значить "автоматизоване" і що таке "мовні конструкції", то не хвилюйтеся, ми детально розберемо ці поняття тут і у наступних розділах.

Мовні конструкції - це блоки, які складаються з багатьох слів, але сприймаються мозком як один цілісний лексико-граматичний елемент. Вони можуть бути короткими:

a piece of cake

а можуть бути навіть цілими реченнями:

I can’t wrap my head around this

Мовні конструкції стирають традиційні кордони між граматикою і лексикою. Речення не розлядається, як набір слів, виставленних у правильному порядку із застосуванням правил граматики. Натомість, речення - це комбінація простих і складних конструкцій. Ці конструкції можуть бути досить конкретними:

// колокації
strong coffee, heavy rain

// фразові дієслова
follow up, point out

або абстрактними:

// синтаксичні шаблони, наприклад Subject-Verb-Object-Object
Steffi gave Nick a hug
Bill baked Jessica a cake

Ще однією характеристикою таких конструкцій є те, що носії мови продукують їх без внутрішніх вагань чи пауз, наприклад:

you know what I mean
what I want to say is

Науковці довели, що більше 70% нашої повсякденної мови складається з мовних конструкцій і шаблонів. Тому, добре знання мови можна порівняти зі логістичним центром, в якому зберігається величезна кількість таких конструкцій.

Вміння вживати мовні констукції, патерни речень та звороти створює прірву у біглості між носіями та тими, хто вивчає мову. Носії не задумуються над граматикою, бо вони просто використовують набуті шаблони речень, в яких вже побудована вся граматика і їм залишається тільки замінити деякі слова під конкретну ситуацію. Часто навіть взгалі не треба нічого міняти.

Натомість ті, хто вивчає мову використовують зовсім інший підхід до створення фраз. Замість використання готових блоків, ми часто починаємо здалека - продумуємо відповідь на рідній мові, потім застосовуємо техніку перекладу, починаємо побудову речення з мікро-рівня слів, довго підшукуємо потрібне слово, потім причісуємо набір слів граматикою, щоб їх вирівняти та узгодити між собою. Але як би ми не старалися пришвидшити цей процес, ми апріорі ніколи не наблизимося до швидкості і плавності носіїв. Єдиний шлях - це перехід з мікро-рівня на макро-рівень.

Великою перевагою використання мовних конструкцій є економія ментальних ресурсів. Якщо спікер не продукує мову слово за словом, то йому не потрібно витрачати багато зусилль, і це дає змогу сфокусуватися на соціальних, а не лінгвістичних аспектах розмови. Замість граматики ми можемо тепер слідкувати за настроєм співрозмовника, зчитувати невербальну мову, думати наперед, помічати підтексти.

Вирішальне значення для біглості мовлення відіграє те, як ми пригадуємо і використовуємо ці мовні конструкції. Більшість традиційних підходів вивчення мови базуються на ідеї, що якщо ми розуміємо правила, ми можемо використовувати їх. Але сучасні лінгвістичні дослідження мають зовсім інакше бачення ситуації. Декларативна памʼять, яка зберігає правила, не відповідає за створення мови. Коли ми говоримо, то лише частково задіюємо декларативну памʼять, основну ж роботу виконує процедуральна памʼять.

Декларативна памʼять зберігає інформацію, яку ми можемо пригадати свідомими зусиллями. Ми активуємо цю памʼять коли намагаємося вивчити списки слів і правила граматики. Часто цю памʼять і такі знання називають теоретичними або аналітичними.

Процедуральна памʼять має справу з навиками і автоматизованими діями. Вона відповідає за ті дії, які ми виконуємо без свідомих зусиль. Ми активуємо процедуральну памʼять коли граємо на піаніно, друкуємо на клавіатурі всліпу, а також коли говоримо на рідній мові.

Головним питанням, яке нас буде цікавити, є переведення знаннь з декларативної памʼяті в процедуральну. Важливо розуміти, що знання просто так не переходять з однієї памʼяті в іншу. Для цього потрібно докладати спрямованих зусиль. Процедуральна памʼять формується повторенням і практикою, часто без активного запамʼятовування. А процес формування процедуральної памʼяті називається автоматизацією. Саме вона нас і цікавить.

Ця документація присвячена тому, як на практиці ефективно накопичити і автоматизувати формульні мовні конструкції.